Христианское богословие просто
и доступно
и доступно
ISSN 2523-4188 (Online)
ISSN 0135-5473 (Print)
ISSN 0135-5473 (Print)
Редколегія Альманаху «Богомисліє» оголошує набір статей в черговий випуск – том 32, №2 (2022)
РЕНОВАЦІЯ: БОГОСЛОВ'Я ПІСЛЯ БУЧІ
Широкомасштабна війна Росії з Україною продовжується вже півроку і призводить до конфліктів у різних сферах. Її вплив вимагає осмислення з біблійної, богословської, історичної та церковної перспективи. Також стає все більш зрозуміло, що якщо Господь продовжить життя, то ця, як і будь-яка інша війна, закінчиться, і тоді перед християнами постане проблема побудови післявоєнних відносин, духовного оновлення суспільства, зцілення поранених душ.
Ми запрошуємо авторів до осмислення війни, її наслідків і проблем післявоєнного оновлення.
Очікуємо статті на такі теми:
• Проблеми пам'яті та забуття
• Біль еміграції. Боягузтво або мужність почати спочатку.
• Як свідчити про Бога в світлі трагедій Бучі та Маріуполя.
• Як відповідати на крики тих, які страждають? Духовне зцілення посттравматичного синдрому.
• Життя після війни та страждання іншого. Як прощати тих, які не просили пробачення.
• Війна і Божа заповідь «не вбивай»: захист святості людського життя в умовах війни.
• Церква на війні. Що означає бути церквою в умовах війни?
• Війна як Божий суд і виклик. Метафізичні витоки фашизму та геноциду.
• Покликання християн в умовах війни: особиста відповідальність перед обличчям зла та гріха; активне протистояння силам зла та гріха.
• Пасторське покликання в умовах війни: душеопіка і капеланське служіння.
Термін подачі матеріалів – до 1 грудня 2022 р.
Очікувана дата публікації – 23 грудня 2022 р.
РЕНОВАЦІЯ: БОГОСЛОВ'Я ПІСЛЯ БУЧІ
Широкомасштабна війна Росії з Україною продовжується вже півроку і призводить до конфліктів у різних сферах. Її вплив вимагає осмислення з біблійної, богословської, історичної та церковної перспективи. Також стає все більш зрозуміло, що якщо Господь продовжить життя, то ця, як і будь-яка інша війна, закінчиться, і тоді перед християнами постане проблема побудови післявоєнних відносин, духовного оновлення суспільства, зцілення поранених душ.
Ми запрошуємо авторів до осмислення війни, її наслідків і проблем післявоєнного оновлення.
Очікуємо статті на такі теми:
• Проблеми пам'яті та забуття
• Біль еміграції. Боягузтво або мужність почати спочатку.
• Як свідчити про Бога в світлі трагедій Бучі та Маріуполя.
• Як відповідати на крики тих, які страждають? Духовне зцілення посттравматичного синдрому.
• Життя після війни та страждання іншого. Як прощати тих, які не просили пробачення.
• Війна і Божа заповідь «не вбивай»: захист святості людського життя в умовах війни.
• Церква на війні. Що означає бути церквою в умовах війни?
• Війна як Божий суд і виклик. Метафізичні витоки фашизму та геноциду.
• Покликання християн в умовах війни: особиста відповідальність перед обличчям зла та гріха; активне протистояння силам зла та гріха.
• Пасторське покликання в умовах війни: душеопіка і капеланське служіння.
Термін подачі матеріалів – до 1 грудня 2022 р.
Очікувана дата публікації – 23 грудня 2022 р.
Редколлегия Альманаха Богомыслия объявляет набор статей в очередной выпуск - том 32, №2 (2022)
РЕНОВАЦИЯ: БОГОСЛОВИЕ ПОСЛЕ БУЧИ
Широкомасштабная война России с Украиной продолжается уже пол года, и ведет к конфликтам в самых разных сферах. Ее влияние требуется осмыслить с библейской, богословской, исторической и церковной перспективы. Также становится все более понятно, что если Господь продлит жизнь, то эта, как и любая другая война, завершится, и тогда перед христианами встанет проблема построения послевоенных отношений, духовного обновления общества, исцеления израненных душ.
Мы приглашаем авторов к осмыслению войны, ее последствий и проблем послевоенного обновления. Ожидаем статьи на такие темы как:
● Проблемы памяти и забвения
● Боль эмиграции. Трусость или мужество начать заново.
● Как свидетельствовать о Боге в свете трагедии Бучи и Мариуполя.
● Как отвечать на вопли страдающих? Духовное исцеление постравматического синдрома.
● Жизнь после войны и страдания другого. Как прощать не просивших о прощении?
● Война и Божья заповедь "не убей": защита святости человеческой жизни в условиях войны.
● Церковь на войне. Что значит быть церковью в условиях войны?
● Война как Божий суд и вызов. Метафизические истоки фашизма и геноцида.
● Призвание христианина в условиях войны: личная ответственность перед лицом зла и греха; активное противостояние силам зла и греха.
● Пасторское призвание в условиях войны: душепопечение и капелланское служение.
Срок подачи материалов – до 1 декабря 2022 г.
Ожидаемая дата публикации – 23 декабря 2022 г.
РЕНОВАЦИЯ: БОГОСЛОВИЕ ПОСЛЕ БУЧИ
Широкомасштабная война России с Украиной продолжается уже пол года, и ведет к конфликтам в самых разных сферах. Ее влияние требуется осмыслить с библейской, богословской, исторической и церковной перспективы. Также становится все более понятно, что если Господь продлит жизнь, то эта, как и любая другая война, завершится, и тогда перед христианами встанет проблема построения послевоенных отношений, духовного обновления общества, исцеления израненных душ.
Мы приглашаем авторов к осмыслению войны, ее последствий и проблем послевоенного обновления. Ожидаем статьи на такие темы как:
● Проблемы памяти и забвения
● Боль эмиграции. Трусость или мужество начать заново.
● Как свидетельствовать о Боге в свете трагедии Бучи и Мариуполя.
● Как отвечать на вопли страдающих? Духовное исцеление постравматического синдрома.
● Жизнь после войны и страдания другого. Как прощать не просивших о прощении?
● Война и Божья заповедь "не убей": защита святости человеческой жизни в условиях войны.
● Церковь на войне. Что значит быть церковью в условиях войны?
● Война как Божий суд и вызов. Метафизические истоки фашизма и геноцида.
● Призвание христианина в условиях войны: личная ответственность перед лицом зла и греха; активное противостояние силам зла и греха.
● Пасторское призвание в условиях войны: душепопечение и капелланское служение.
Срок подачи материалов – до 1 декабря 2022 г.
Ожидаемая дата публикации – 23 декабря 2022 г.
Бог среди руин
Как мыслить о Боге, когда звучат трубы Апокалипсиса и взоры христиан прикованы к политическим и социальным событиям, происходящим в мире? А ведь только о Нем и надо мыслить в такие времена и только через Него можно правильно смотреть на происходящее.
Редколлегия Богомыслия и авторы журнала, несмотря на войну, сложное политическое и экономическое положение, подготовили 32 выпуск Альманаха, в котором сделана попытка дать богословское осмысление российского вооруженного вторжения в Украину и духовных последствий этой войны для людей всего мира.
Редколлегия Богомыслия и авторы журнала, несмотря на войну, сложное политическое и экономическое положение, подготовили 32 выпуск Альманаха, в котором сделана попытка дать богословское осмысление российского вооруженного вторжения в Украину и духовных последствий этой войны для людей всего мира.
| Заказать 32 выпуск Богомыслия |
Дайджест Альманаху БОГ СЕРЕД РУЇН
Із великою втіхою пропоную вам дайджест нового, 32, випуску альманаху «Богомыслие».
Знаю, що багатьом сьогодні не до богомислення. І взагалі – чи можливе богомислення під час війни, коли руйнуються не лише плани, а й сім'ї, йдуть на фронт близькі друзі, гинуть знайомі?
Із кінця 2021 р. редколегія «Богомыслия» активно добирала матеріал для чергового числа журналу на тему «Вісники Слова». 32 число альманаху ми планували присвятити покликанню та служінню проповідника, але російське вторгнення в Україну все змінило, і почалася інтенсивна робота над новою темою – БОГ СЕРЕД РУЇН. Війна спонукала не лише до соціально-політичного чи психологічного, а й до богословського осмислення того, що відбувається. На цьому зосередився новий випуск альманаху.
У 32-му альманасі «Бог серед руїн» читачі знайдуть багато цікавого, глибокого та часто дискусійного матеріалу для роздумів. Починається випуск із двох статей, присвячених псалмам прокляття.
Олександр Гейченко у статті «Псалми прокляття: пастирське застосування в умовах війни проти України» аналізує псалми, в яких автори висловлюють ненависть до ворогів і бажають їм усіляких бід і смерті (Пс. 57; 68; 82; 93; 108; 136). Наявність у каноні цих текстів, на думку автора статті, може допомогти сучасним віруючим пережити травматичне відчуття війни.
В'ячеслав Герасимчук у статті «Час мовчання арф: роздуми про 136 псалом» пропонує чесну спробу прочитання одного з найважчих для християн – 136 псалма прокляття – з позиції сьогодення. Його короткий текст, як вважає автор, має дивовижну здатність «воскресати» у часи воєн, геноцидів, утисків та гонінь.
Володимир Лебедєв запрошує читача поринути у світ автора та первісних аудиторій книги пророка Ісаї, щоб зрозуміти значення випробувань віри серед непередбачуваних і трагічних подій, щоб збагнути, що Бог залишається незмінним у своїх обітницях навіть в умовах хаосу, трагедій та розрухи.
Сергій Санніков у статті «Невже Ти тут? Страждання і безсторонність Бога» пропонує замислитися над однією з найскладніших богословських проблем – чи може Бог повноцінно страждати, чи це суперечить Його абсолютній досконалості? Чи страждав Христос як істинний Бог, чи ж на хресті страждало тільки людське єство Ісуса? Чи є реальною присутність Христа в сучасних стражданнях українців від російської агресії, чи це лише гарна поетична метафора? Автор розкриває реальність присутності Христа в стражденному світі.
У статті Світлани Сузько «Біль і страждання. Подолання болю» зроблено спробу розглянути сутність і причини страждання; порушується питання подолання болю, особливо у випадках, коли Бог, здавалося б, нічого не робить, і немає відповіді. Авторка намагається показати, як жити далі після трагедії. Дає практичні поради душеопікунам та людям, що проходять через біль і страждання.
Ростислав Ткаченко у статті «Bellum justum або війна заради миру: християнська теорія справедливої війни від давнини до сьогодення» пропонує історико-богословський аналіз поняття «справедлива війна». Чи можлива така війна і за яких умов війну можна назвати справедливою? З погляду автора, ця концепція може бути корисним інструментом для адекватного ставлення християнина до збройних конфліктів.
У статті Джошуа Серля «Богословські роздуми про природу війни» досліджується миролюбний характер Бога і войовнича поведінка гріховного людства, обговорюється місце війни в контексті есхатології та запропоновано деякі ідеї того, як сучасні послідовники Христа можуть стати на захист миру, навіть якщо це їм дорого обійдеться.
Важливе місце у 32 випуску альманаху займає інтерв'ю, яке провів Федір Райчинець із відомим громадським діячем, євангельським богословом із Хорватії, доктором Мирославом Вольфом спеціально для альманаху «Богомыслие». Мирослав є автором понад 10 популярних книг, перекладених різними мовами. Вітчизняному читачеві відомі його книги «Зневага та прийняття», «За подобою Нашою». В інтерв'ю «Війна, ненависть, прощення» М. Вольф говорить про духовні наслідки війни в Україні та показує повоєнну перспективу, спираючись на особистий досвід війни у Хорватії.
Михайло Черенков у статті «Церква на війні. Заокеанський фронт» пропонує осмислення безпосереднього досвіду, спостережень і переживань про те, як війна в Україні впливає на життя та служіння слов'янських євангельських церков у США, та виділяє найбільш актуальні виклики воєнного часу. Він наголошує, що за всієї складності та гостроти ці виклики мобілізують церкву та відкривають нові можливості для її духовного оновлення.
У статті Михайла Нестеренка «Російські християни та війна в Україні: моделі поведінки у контексті біблійних образів» розглянуто низку біблійних образів для богословського осмислення реакції російських християн на вторгнення в Україну та запропоновано низку кроків щодо подолання системного надлому в українсько-російських церковних відносинах. Автор вважає, що причиною невиразної реакції російських християн на війну в Україні є страх, і наполягає: церкви в обох країнах після війни мають стати основою загальнонаціонального примирення.
Ліна Бородинська у статті «Одне тіло», зранене війною» наголошує на одній із важливих проблем, яку породила російсько-українська війна сьогодні, – розділення сім'ї. Читачеві запропоновано нариси про життя чотирьох родин, скалічених Другою світовою війною. Показано, які тяжкі наслідки будуть мати сучасні катаклізми для окремої родини та українського суспільства в цілому.
Стаття Мері Рейбер «Історія непомітних: думки про несення хреста» вказує, що на противагу історії, яку «пишуть переможці», християни відповідають за збереження історії непомітних «героїв другого плану». Авторка пропонує роздуми про двох людей, які несли хрест Христа: Симон Кіринеянин, який зробив це буквально, та Клейтон Крац, американський меноніт, волонтер, який 1920 р. приїхав в Україну із гуманітарною місією і загинув тут.
Іван Лещук пропонує глибоко особисту та проникливу рефлексію на трагічні події в Україні в уривках зі свого циклу «Записки воєнного часу», об'єднаних спільною темою «Сльози, що здіймаються вгору». У цих літературних замальовках він у жанрі теопоетики відкриває серце стражданням і намагається осмислити їх не високими богословськими категоріями, а живим голосом стражденних дітей та дорослих, втішити яких здатен лише Бог.
Тетяна Герасимчук підготувала есе про життя та служіння легендарного доктора Ніка, улюбленого викладача, який служив в Одеській богословській семінарії з моменту її заснування. 7 травня 2022 р. Миколі Олексійовичу Олександренкові виповнилося б 100 років від дня народження. В есе наведено уривки з його автобіографічної книги «Від благодаті до свободи», в якій доктор Нік згадує події Другої світової війни та своє навернення до Бога.
Приємного читання та роздумування про незбагненні Божі діла!
З любов'ю
Санніков С. В.,
головний редактор альманаху «Богомыслие»
Із кінця 2021 р. редколегія «Богомыслия» активно добирала матеріал для чергового числа журналу на тему «Вісники Слова». 32 число альманаху ми планували присвятити покликанню та служінню проповідника, але російське вторгнення в Україну все змінило, і почалася інтенсивна робота над новою темою – БОГ СЕРЕД РУЇН. Війна спонукала не лише до соціально-політичного чи психологічного, а й до богословського осмислення того, що відбувається. На цьому зосередився новий випуск альманаху.
У 32-му альманасі «Бог серед руїн» читачі знайдуть багато цікавого, глибокого та часто дискусійного матеріалу для роздумів. Починається випуск із двох статей, присвячених псалмам прокляття.
Олександр Гейченко у статті «Псалми прокляття: пастирське застосування в умовах війни проти України» аналізує псалми, в яких автори висловлюють ненависть до ворогів і бажають їм усіляких бід і смерті (Пс. 57; 68; 82; 93; 108; 136). Наявність у каноні цих текстів, на думку автора статті, може допомогти сучасним віруючим пережити травматичне відчуття війни.
В'ячеслав Герасимчук у статті «Час мовчання арф: роздуми про 136 псалом» пропонує чесну спробу прочитання одного з найважчих для християн – 136 псалма прокляття – з позиції сьогодення. Його короткий текст, як вважає автор, має дивовижну здатність «воскресати» у часи воєн, геноцидів, утисків та гонінь.
Володимир Лебедєв запрошує читача поринути у світ автора та первісних аудиторій книги пророка Ісаї, щоб зрозуміти значення випробувань віри серед непередбачуваних і трагічних подій, щоб збагнути, що Бог залишається незмінним у своїх обітницях навіть в умовах хаосу, трагедій та розрухи.
Сергій Санніков у статті «Невже Ти тут? Страждання і безсторонність Бога» пропонує замислитися над однією з найскладніших богословських проблем – чи може Бог повноцінно страждати, чи це суперечить Його абсолютній досконалості? Чи страждав Христос як істинний Бог, чи ж на хресті страждало тільки людське єство Ісуса? Чи є реальною присутність Христа в сучасних стражданнях українців від російської агресії, чи це лише гарна поетична метафора? Автор розкриває реальність присутності Христа в стражденному світі.
У статті Світлани Сузько «Біль і страждання. Подолання болю» зроблено спробу розглянути сутність і причини страждання; порушується питання подолання болю, особливо у випадках, коли Бог, здавалося б, нічого не робить, і немає відповіді. Авторка намагається показати, як жити далі після трагедії. Дає практичні поради душеопікунам та людям, що проходять через біль і страждання.
Ростислав Ткаченко у статті «Bellum justum або війна заради миру: християнська теорія справедливої війни від давнини до сьогодення» пропонує історико-богословський аналіз поняття «справедлива війна». Чи можлива така війна і за яких умов війну можна назвати справедливою? З погляду автора, ця концепція може бути корисним інструментом для адекватного ставлення християнина до збройних конфліктів.
У статті Джошуа Серля «Богословські роздуми про природу війни» досліджується миролюбний характер Бога і войовнича поведінка гріховного людства, обговорюється місце війни в контексті есхатології та запропоновано деякі ідеї того, як сучасні послідовники Христа можуть стати на захист миру, навіть якщо це їм дорого обійдеться.
Важливе місце у 32 випуску альманаху займає інтерв'ю, яке провів Федір Райчинець із відомим громадським діячем, євангельським богословом із Хорватії, доктором Мирославом Вольфом спеціально для альманаху «Богомыслие». Мирослав є автором понад 10 популярних книг, перекладених різними мовами. Вітчизняному читачеві відомі його книги «Зневага та прийняття», «За подобою Нашою». В інтерв'ю «Війна, ненависть, прощення» М. Вольф говорить про духовні наслідки війни в Україні та показує повоєнну перспективу, спираючись на особистий досвід війни у Хорватії.
Михайло Черенков у статті «Церква на війні. Заокеанський фронт» пропонує осмислення безпосереднього досвіду, спостережень і переживань про те, як війна в Україні впливає на життя та служіння слов'янських євангельських церков у США, та виділяє найбільш актуальні виклики воєнного часу. Він наголошує, що за всієї складності та гостроти ці виклики мобілізують церкву та відкривають нові можливості для її духовного оновлення.
У статті Михайла Нестеренка «Російські християни та війна в Україні: моделі поведінки у контексті біблійних образів» розглянуто низку біблійних образів для богословського осмислення реакції російських християн на вторгнення в Україну та запропоновано низку кроків щодо подолання системного надлому в українсько-російських церковних відносинах. Автор вважає, що причиною невиразної реакції російських християн на війну в Україні є страх, і наполягає: церкви в обох країнах після війни мають стати основою загальнонаціонального примирення.
Ліна Бородинська у статті «Одне тіло», зранене війною» наголошує на одній із важливих проблем, яку породила російсько-українська війна сьогодні, – розділення сім'ї. Читачеві запропоновано нариси про життя чотирьох родин, скалічених Другою світовою війною. Показано, які тяжкі наслідки будуть мати сучасні катаклізми для окремої родини та українського суспільства в цілому.
Стаття Мері Рейбер «Історія непомітних: думки про несення хреста» вказує, що на противагу історії, яку «пишуть переможці», християни відповідають за збереження історії непомітних «героїв другого плану». Авторка пропонує роздуми про двох людей, які несли хрест Христа: Симон Кіринеянин, який зробив це буквально, та Клейтон Крац, американський меноніт, волонтер, який 1920 р. приїхав в Україну із гуманітарною місією і загинув тут.
Іван Лещук пропонує глибоко особисту та проникливу рефлексію на трагічні події в Україні в уривках зі свого циклу «Записки воєнного часу», об'єднаних спільною темою «Сльози, що здіймаються вгору». У цих літературних замальовках він у жанрі теопоетики відкриває серце стражданням і намагається осмислити їх не високими богословськими категоріями, а живим голосом стражденних дітей та дорослих, втішити яких здатен лише Бог.
Тетяна Герасимчук підготувала есе про життя та служіння легендарного доктора Ніка, улюбленого викладача, який служив в Одеській богословській семінарії з моменту її заснування. 7 травня 2022 р. Миколі Олексійовичу Олександренкові виповнилося б 100 років від дня народження. В есе наведено уривки з його автобіографічної книги «Від благодаті до свободи», в якій доктор Нік згадує події Другої світової війни та своє навернення до Бога.
Приємного читання та роздумування про незбагненні Божі діла!
З любов'ю
Санніков С. В.,
головний редактор альманаху «Богомыслие»
Дайджест Альманаха БОГ СРЕДИ РУИН
С большим удовольствием представляю вам дайджест нового, 32 выпуска Альманаха Богомыслия.
Знаю, что многим сегодня не до Богомыслия. И вообще – возможно ли Богомыслие во время войны, когда рушатся не только планы, но и семьи, уходят на фронт близкие друзья, гибнут знакомые?
С конца 2021 г. Редколлегия Богомыслия активно собирала материал для очередного номера журнала на тему "Глашатаи Слова". 32 номер Альманаха предполагалось посвятить призванию и служению проповедника, но российское вторжение в Украину все изменило, и началась интенсивная работа по новой теме - БОГ СРЕДИ РУИН. Война побудила не только к социально-политическому или психологическому, но и к богословскому осмыслению происходящего. Именно на этом сосредоточился новый выпуск Альманаха.
В Альманахе 32 "Бог среди руин" читатели найдут много интересного, глубокого, и часто дискуссионного материала для размышления. Начинается выпуск с двух статей, посвященных псалмам проклятия.
Олександр Гейченко у статті "Псалми прокляття: Пастирське застосування в умовах війни проти України" анализирує псалми, у яких автори висловлюють ненависть до ворогів і бажають їм усілякі біди та смерть (Пс.57; 68; 82; 93; 108; 136). Наявність у каноні цих текстів, на думку автора статті, може допомогти сучасним віруючим пережити травмуючі почуття війни.
Вячеслав Герасимчук в статье "Время молчания арф: размышления о 136 псалме" предлагает честную попытку прочтения одного из самых трудных для христиан – 136 псалма проклятия с позиции сегодняшнего дня. Его короткий текст, как считает автор, обладает поразительной способностью «воскресать» во времена войн, геноцидов, притеснений и гонений.
Владимир Лебедев приглашает читателя погрузиться в мир автора и первоначальных аудиторий книги пророка Исаии, чтобы понять значение испытаний веры среди непредсказуемых и трагических событий, чтобы уразуметь, что Бог остается неизменным в своих обетованиях даже в условиях хаоса, трагедий и разрухи.
Сергей Санников в статье "Неужели Ты здесь? Страдания и бесстрастность Бога" предлагает задуматься над одной из самых сложных богословских проблем - может ли Бог полноценно страдать или это противоречит Его абсолютному совершенству? Страдал ли Христос как истинный Бог или на кресте страдало только человеческое естество Иисуса? Реально ли присутствие Христа в современных страданиях украинцев от российской агрессии или это только красивая поэтическая метафора? Автор показывает реальность присутствия Христа в страдающем мире.
В статье Светланы Сузько "Боль и страдание. Преодоление боли" делается попытка рассмотреть сущность и причины страдания; поднимается вопрос преодоления боли, особенно в случаях, когда Бог, казалось бы, бездействует, и нет ответа. Автор старается показать, как жить дальше после трагедии. Даются практические советы душепопечителям и людям, проходящим через боль и страдания.
Ростислав Ткаченко в статье "Bellum justum или война ради мира: христианская теория справедливой войны от древности до современности" предлагает историко-богословский анализ понятия "справедливая война". Возможна ли такая война и при каких условиях войну можно назвать справедливой? С точки зрения автора, эта концепция может быть полезным инструментом для адекватного отношения христианина к вооруженным конфликтам.
В статье Джошуа Сёрла "Богословские размышления о природе войны" исследуется миролюбивый характер Бога и воинственное поведение греховного человечества, обсуждается место войны в контексте эсхатологии и предлагаются некоторые идеи того, как современные последователи Христа могут стать на защиту мира, даже если это будет им дорого стоить.
Важное место в 32 выпуске Альманаха занимает интервью, которое провел Федор Райчинец с известным общественным деятелем, евангельским богословом из Хорватии доктором Мирославом Вольфом специально для Альманаха Богомыслие. Мирослав является автором более 10 популярных книг, переведенных на разные языки. Отечественному читателю известны его книги «Презрение и принятие», «По подобию Нашему». В интервью "Война, ненависть, прощение" Вольф говорит о духовных последствиях войны в Украине и показывает послевоенную перспективу, опираясь на личный опыт войны в Хорватии.
Михаил Черенков в статье "Церковь на войне. Заокеанский фронт" предлагает осмысление непосредственного опыта, наблюдений и переживаний о том, как война в Украине влияет на жизнь и служение славянских евангельских церквей в США, и выделяет наиболее актуальные вызовы военного времени. Он подчеркивает, что при всей сложности и остроте эти вызовы мобилизуют церковь и открывают новые возможности для ее духовного обновления.
В статье Михаила Нестеренко "Российские христиане и война в Украине: Модели поведения в контексте библейских образов" рассмотрен ряд библейских образов для богословского осмысления реакции российских христиан на вторжение в Украину и предложен ряд шагов по преодолению системного надлома в украино-российских церковных отношениях. Автор считает, что причиной невнятной реакции российских христиан на войну в Украине является страх и настаивает: церкви в обеих странах после войны должны стать основой общенационального примирения.
Ліна Бородинська у статті "Одно Тіло, зранене війною" зауважує на одну із важливих проблем, яку породила російсько-українська війна сьогодні – розділення сім'ї. Читачу запропоновано нариси про життя чотирьох родин, скалічених Другою світовою війною. Показано, як катаклізми, які переживають українці сьогодні, матимуть тяжкі наслідки для окремої родини і суспільства в цілому.
Статья Мэри Рэйбер "История незаметных: мысли о несении креста" указывает, что в противоположность истории, которая «пишется победителями», христиане несут ответственность за сохранение истории незаметных «героев второго плана». Автор предлагает размышления о двух людях, которые несли крест Христа: Симон Киринеянин, который сделал это буквально, и Клейтон Крац, американский меннонит, волонтер, который отправился с гуманитарной миссией Украину в 1920 году и погиб там.
Иван Лещук предлагает глубоко личную и проникновенную рефлексию на трагические события в Украине в отрывках из своего цикла "Записки военного времени", объединенных общей темой "Слезы, летящие вверх". В этих литературных зарисовках он в жанре теопоэтики открывает сердце страданиям и пытается их осмыслить не высокими богословскими категориями, а живым голосом страдающих детей и взрослых, утешить которых способен только Бог.
Татьяна Герасимчук подготовила эссе о жизни и служении легендарного доктора Ника, любимого преподавателя, который служил в Одесской богословской семинарии с момента ее основания. 7 мая 2022 г. Николаю Алексеевичу Александренко исполнилось бы 100 лет со дня рождения. В эссе приведены отрывки из его автобиографической книги "От благодати к свободе", в которой доктор Ник вспоминает события Второй мировой войны и свое обращение к Богу.
Приятного чтения и размышления о не всегда понятных, но благословенных делах Божьих!
Заказывайте новый номер Альманаха Богомыслия здесь.
С любовью -
Санников С.В.
Главный редактор Альманаха Богомыслие
С конца 2021 г. Редколлегия Богомыслия активно собирала материал для очередного номера журнала на тему "Глашатаи Слова". 32 номер Альманаха предполагалось посвятить призванию и служению проповедника, но российское вторжение в Украину все изменило, и началась интенсивная работа по новой теме - БОГ СРЕДИ РУИН. Война побудила не только к социально-политическому или психологическому, но и к богословскому осмыслению происходящего. Именно на этом сосредоточился новый выпуск Альманаха.
В Альманахе 32 "Бог среди руин" читатели найдут много интересного, глубокого, и часто дискуссионного материала для размышления. Начинается выпуск с двух статей, посвященных псалмам проклятия.
Олександр Гейченко у статті "Псалми прокляття: Пастирське застосування в умовах війни проти України" анализирує псалми, у яких автори висловлюють ненависть до ворогів і бажають їм усілякі біди та смерть (Пс.57; 68; 82; 93; 108; 136). Наявність у каноні цих текстів, на думку автора статті, може допомогти сучасним віруючим пережити травмуючі почуття війни.
Вячеслав Герасимчук в статье "Время молчания арф: размышления о 136 псалме" предлагает честную попытку прочтения одного из самых трудных для христиан – 136 псалма проклятия с позиции сегодняшнего дня. Его короткий текст, как считает автор, обладает поразительной способностью «воскресать» во времена войн, геноцидов, притеснений и гонений.
Владимир Лебедев приглашает читателя погрузиться в мир автора и первоначальных аудиторий книги пророка Исаии, чтобы понять значение испытаний веры среди непредсказуемых и трагических событий, чтобы уразуметь, что Бог остается неизменным в своих обетованиях даже в условиях хаоса, трагедий и разрухи.
Сергей Санников в статье "Неужели Ты здесь? Страдания и бесстрастность Бога" предлагает задуматься над одной из самых сложных богословских проблем - может ли Бог полноценно страдать или это противоречит Его абсолютному совершенству? Страдал ли Христос как истинный Бог или на кресте страдало только человеческое естество Иисуса? Реально ли присутствие Христа в современных страданиях украинцев от российской агрессии или это только красивая поэтическая метафора? Автор показывает реальность присутствия Христа в страдающем мире.
В статье Светланы Сузько "Боль и страдание. Преодоление боли" делается попытка рассмотреть сущность и причины страдания; поднимается вопрос преодоления боли, особенно в случаях, когда Бог, казалось бы, бездействует, и нет ответа. Автор старается показать, как жить дальше после трагедии. Даются практические советы душепопечителям и людям, проходящим через боль и страдания.
Ростислав Ткаченко в статье "Bellum justum или война ради мира: христианская теория справедливой войны от древности до современности" предлагает историко-богословский анализ понятия "справедливая война". Возможна ли такая война и при каких условиях войну можно назвать справедливой? С точки зрения автора, эта концепция может быть полезным инструментом для адекватного отношения христианина к вооруженным конфликтам.
В статье Джошуа Сёрла "Богословские размышления о природе войны" исследуется миролюбивый характер Бога и воинственное поведение греховного человечества, обсуждается место войны в контексте эсхатологии и предлагаются некоторые идеи того, как современные последователи Христа могут стать на защиту мира, даже если это будет им дорого стоить.
Важное место в 32 выпуске Альманаха занимает интервью, которое провел Федор Райчинец с известным общественным деятелем, евангельским богословом из Хорватии доктором Мирославом Вольфом специально для Альманаха Богомыслие. Мирослав является автором более 10 популярных книг, переведенных на разные языки. Отечественному читателю известны его книги «Презрение и принятие», «По подобию Нашему». В интервью "Война, ненависть, прощение" Вольф говорит о духовных последствиях войны в Украине и показывает послевоенную перспективу, опираясь на личный опыт войны в Хорватии.
Михаил Черенков в статье "Церковь на войне. Заокеанский фронт" предлагает осмысление непосредственного опыта, наблюдений и переживаний о том, как война в Украине влияет на жизнь и служение славянских евангельских церквей в США, и выделяет наиболее актуальные вызовы военного времени. Он подчеркивает, что при всей сложности и остроте эти вызовы мобилизуют церковь и открывают новые возможности для ее духовного обновления.
В статье Михаила Нестеренко "Российские христиане и война в Украине: Модели поведения в контексте библейских образов" рассмотрен ряд библейских образов для богословского осмысления реакции российских христиан на вторжение в Украину и предложен ряд шагов по преодолению системного надлома в украино-российских церковных отношениях. Автор считает, что причиной невнятной реакции российских христиан на войну в Украине является страх и настаивает: церкви в обеих странах после войны должны стать основой общенационального примирения.
Ліна Бородинська у статті "Одно Тіло, зранене війною" зауважує на одну із важливих проблем, яку породила російсько-українська війна сьогодні – розділення сім'ї. Читачу запропоновано нариси про життя чотирьох родин, скалічених Другою світовою війною. Показано, як катаклізми, які переживають українці сьогодні, матимуть тяжкі наслідки для окремої родини і суспільства в цілому.
Статья Мэри Рэйбер "История незаметных: мысли о несении креста" указывает, что в противоположность истории, которая «пишется победителями», христиане несут ответственность за сохранение истории незаметных «героев второго плана». Автор предлагает размышления о двух людях, которые несли крест Христа: Симон Киринеянин, который сделал это буквально, и Клейтон Крац, американский меннонит, волонтер, который отправился с гуманитарной миссией Украину в 1920 году и погиб там.
Иван Лещук предлагает глубоко личную и проникновенную рефлексию на трагические события в Украине в отрывках из своего цикла "Записки военного времени", объединенных общей темой "Слезы, летящие вверх". В этих литературных зарисовках он в жанре теопоэтики открывает сердце страданиям и пытается их осмыслить не высокими богословскими категориями, а живым голосом страдающих детей и взрослых, утешить которых способен только Бог.
Татьяна Герасимчук подготовила эссе о жизни и служении легендарного доктора Ника, любимого преподавателя, который служил в Одесской богословской семинарии с момента ее основания. 7 мая 2022 г. Николаю Алексеевичу Александренко исполнилось бы 100 лет со дня рождения. В эссе приведены отрывки из его автобиографической книги "От благодати к свободе", в которой доктор Ник вспоминает события Второй мировой войны и свое обращение к Богу.
Приятного чтения и размышления о не всегда понятных, но благословенных делах Божьих!
Заказывайте новый номер Альманаха Богомыслия здесь.
С любовью -
Санников С.В.
Главный редактор Альманаха Богомыслие
Альманах 31
Мы рады представить вам очередной, 31 номер Альманаха Богомыслие посвященный теме: "Призвание - быть пастором!".
Читать все статьи онлайн можно здесь
В этом номере вы найдете библейское обоснование пасторского служения – Дмитрий Муркин представит пасторскую перспективу 22 Псалма, Эдуард Денисюк покажет Практичну пастирологію в 1 Тим. 4:11-16; Виталий Станкевич проанализирует нарратив призвания в Еф. 4:1-16; Сергій Тесленко дає осмислення служіння і місії церкви в умовах пандемії; Роман Нагорный рассуждает над принципами передачи руководства в церквях ЕХБ.
В номере представлены материалы пасторской конференции; Статья Лины Бородинской сосредоточена на образе пастора в истории, в частности Лiна розповідає про долю Олексій і Макарій Ничипоруків. Константин Харченко дает историческую перспективу и показывает образ пастыря глазами Амвросия Медиоламского. Нас ожидает интересный раздел: Образ пастора в литературе, где можно познакомиться с пониманием пасторского служения Отцов Церкви, с размышлениями Михаила Черенкова о новом тренде церковной практики – появление пастора-интеллектуала, как об этом пишут Кевин Ванхузер и Овен Страчан, с литературно-поэтическим эссе нашего постоянного автора Ивана Лещука "Записки священника" и рецензией на книгу Себастьян Теґза "Дорога".
Читать все статьи онлайн можно здесь
В этом номере вы найдете библейское обоснование пасторского служения – Дмитрий Муркин представит пасторскую перспективу 22 Псалма, Эдуард Денисюк покажет Практичну пастирологію в 1 Тим. 4:11-16; Виталий Станкевич проанализирует нарратив призвания в Еф. 4:1-16; Сергій Тесленко дає осмислення служіння і місії церкви в умовах пандемії; Роман Нагорный рассуждает над принципами передачи руководства в церквях ЕХБ.
В номере представлены материалы пасторской конференции; Статья Лины Бородинской сосредоточена на образе пастора в истории, в частности Лiна розповідає про долю Олексій і Макарій Ничипоруків. Константин Харченко дает историческую перспективу и показывает образ пастыря глазами Амвросия Медиоламского. Нас ожидает интересный раздел: Образ пастора в литературе, где можно познакомиться с пониманием пасторского служения Отцов Церкви, с размышлениями Михаила Черенкова о новом тренде церковной практики – появление пастора-интеллектуала, как об этом пишут Кевин Ванхузер и Овен Страчан, с литературно-поэтическим эссе нашего постоянного автора Ивана Лещука "Записки священника" и рецензией на книгу Себастьян Теґза "Дорога".
Альманах 30
Внеочередной, 30 номер Альманаха Богомыслие посвящен переводам Священного Писания. Тема номера – «Вечное Евангелие в многоязычном мире». Это, с одной стороны, отсылка к тексту книги Откровения, в которой ангел должен был возвестить вечное Евангелие «живущим на земле и всякому племени и колену, и языку и народу» (Откр. 14:6). С другой стороны, эта тема отображает ситуацию, в которой мы находимся – это мир, в котором насчитывается более семи тысяч языков, и каждый народ должен услышать Радостную весть на своем языке, чтобы иметь возможность принять решение в отношении Иисуса Христа. Несомненно, в этом процессе едва ли не самая важная роль отводится переводчикам Священного Писания.
Альманах 29
Очередной, 29 номер Альманаха Богомыслие посвящен важной теме – Слово Божье в эпоху постправды. Сегодня практически все люди знают, что они живут в мире, где границы между правдой и вымыслом стерты; они осознают, что мир, представленный в новостных лентах, ток-шоу, статьях, телепрограммах и в YouTube-роликах фальшивый, вымышленный, нереальный, но его воспринимают как тот, которому нет альтернативы, предпочитая смирятся с ним, а
не искать истину. В то же время Слово Божье остается неизменным, независимо от того, как его воспринимают люди. Оно ожидает отклика от слушающих его, бросая вызов совести и разуму каждого человека. 29 выпуск Альманаха посвящен демонстрации разностороннего действия Слова Божьего в современном мире и в церковном сообществ
не искать истину. В то же время Слово Божье остается неизменным, независимо от того, как его воспринимают люди. Оно ожидает отклика от слушающих его, бросая вызов совести и разуму каждого человека. 29 выпуск Альманаха посвящен демонстрации разностороннего действия Слова Божьего в современном мире и в церковном сообществ
Альманах 28
28 выпуск Альманаха Богомыслие приглашает читателей к увлекательному и острому диалогу с авторами, которые размышляют о глубоких кризисах и радужных надеждах с библейской перспективы. В этом выпуске можно найти много увлекательного материала об (анти) утопическом мышлении в истории и в современной церковной жизни и почувствовать твердое упование, которое имеют последователи Христа.
Новости
БОГОМЫСЛИЕ В ЭПОХУ ПАНДЕМИИ
Очередной, 27 номер Альманаха Богомыслие продолжает богословское осмысление процессов, происходящие в мире и в церквах в эпоху пандемии. Редколлегия считает важным реагировать на вызовы, обращенные к Церкви в современном мире, чтобы дать им библейско-богословское осмысление.
Презентация Альманаха 27
Александр Гейченко рассказывает о статьях Богомыслия №27
ЦЕРКОВЬ В ЭПОХУ ПАНДЕМИИ
В 1920 году мир был поражен пандемией гриппа. "Испанка" унесла по разным оценкам, от 50 до 100 млн человек. Прошло 100 лет. Люди гордо заявляли, что справились со всеми эпидемиями, но внезапно жизнь всей планеты кардинально изменилась из-за крошечного вируса. Коронавирус перевернул мир с ног на голову.
26 выпуск Альманаха посвящен церковным проблемам в контексте пандемии.
26 выпуск Альманаха посвящен церковным проблемам в контексте пандемии.
Презентация Альманаха 26
Главный редактор рассказывает о статьях Богомыслия №26
Заказ Альманаха Богомыслие
Вы можете заказать любой выпуск Альманаха.
Даже если его нет на складе, мы изготовим его для вас в нужном количестве. Стоимость одного номера 190 гр. (без доставки)
Даже если его нет на складе, мы изготовим его для вас в нужном количестве. Стоимость одного номера 190 гр. (без доставки)
Нажимая на кнопку, вы даете согласие на обработку персональных данных и соглашаетесь c договором оферты и политикой конфиденциальности Альманаха Богомыслие
ПОСЛЕДНИЕ ВЫПУСКИ
Читайте статьи Альманаха Богомыслия онлайн и выписывайте печатную версию
Электронные версии Альманаха распространяются бесплатно и без регистрации, поэтому мы смиренно просим пожертвовать на Альманах Богомыслие.
Пожертвования собирает наш партнер – Connect Int.
Пожертвования собирает наш партнер – Connect Int.
Пожертвовать можно любой банковской карточкой. Нажмите кнопку ПОЖЕРТВОВАТЬ,
чтобы пожертвовать через Connect.Int
Или воспользуйтесь платежной системой PayPal (кнопка Donate)
для пожертвования на Одесский офис.
чтобы пожертвовать через Connect.Int
Или воспользуйтесь платежной системой PayPal (кнопка Donate)
для пожертвования на Одесский офис.
Редколлегия Альманаха выражает сердечную благодарность тем, кто о нас молится и поддерживает материально.
ОБ АЛЬМАНАХЕ
Альманах «БОГОМЫСЛИЕ» - это литературно-богословский журнал отечественной евангельской традиции, учрежденный Одесской богословской семинарией в 1989 году. Он является старейшим евангельским богословским журналом на постсоветском пространстве. Миссия альманаха - стать своеобразным мостиком от Академии к Церкви, чтобы способствовать формированию богословского подхода и библейской позиции в духовной жизни Божьего народа.
Целевая аудитория журнала -- читатели, интересующиеся более глубоким, целостным и гармоничным изучением Священного Писания, общего и практического богословия, истории христианства, дел Божьих в Церкви, в обществе, в духовной жизни христиан.
Целевая аудитория журнала -- читатели, интересующиеся более глубоким, целостным и гармоничным изучением Священного Писания, общего и практического богословия, истории христианства, дел Божьих в Церкви, в обществе, в духовной жизни христиан.
Дмитрий Миронов. Представитель Альманаха в России
Международный редактор Альманаха Мэри Рэйбер (крайняя справа)
Богомыслие на книжной ярмарке
Презентация очередного номера Альманаха
Первый директор издательства Богомыслия Даниил Теренько (справа)
День Богомыслия 17 марта 2020
ПАРТНЕРЫ
СОТРУДНИКИ АЛЬМАНАХА
Сергей Санников
Главный редактор
Лев Голодецкий
Секретарь Редколлегии
Александр Гейченко
Заместитель Главного редактора
Вячеслав Герасимчук
Член Редколлегии
Виталий Станкевич
Член Редколлегии
Федор Стрижачук
Член Редколлегии
Александр Павличенко
Дизайнер Альманаха
Владимир Соловьев
Первый дизайнер Альманаха. Ушел к Господу
Пишите свои вопросы и пожелания
Нажимая на кнопку, вы даете согласие на обработку персональных данных и соглашаетесь c политикой конфиденциальности