Християнське богослов'я просто і доступно
Альманах Богомисліє
Маємо приємність повідомити, що нове число Альманаху Богомисліє (32:2) підготовлено до друку!
Це досить об'ємний випуск (330 с.) з гаслом Contra spem spero - Без надії сподіваюсь! У ньому 17 статей, присвячених богословському осмисленню російській війни проти України. Особливо хочеться підкреслити, що починаючи з цього числа, Альманах виходить у вигляді двох окремих томів - один українською та іншій російською мовою. Сподіваємося, що в перший тиждень лютого ми отримаємо друковані копії та розпочнемо презентації цього випуску. Також буде можливість придбати електронну версію журналу.
If you are not satisfied, we will give you the money back.
Додаток до Альманаху Богомисліє
Щойно з друку вийшов додаток до Альманаху Богомисліє – книга Сергія Саннікова "ХАРАКТЕР І ДАТУВАННЯ ТАЄМНОЇ ВЕЧЕРІ", у якій робиться спроба відповісти на деякі питання, пов'язані із встановленням євхаристії або хліболамання. Зокрема:
• Чи була остання Вечеря Ісуса пасхальним седером?
• Як узгодити описи юдейської Пасхи у синоптиків та Ап.Івана?
• Якого дня тижня було 14 Нісана на рік смерті Христа?
142 с. м'ягка обкл. Мова укр. Вартість 100 грн.
If you are not satisfied, we will give you the money back.
Представляємо дайджест Альманаху 32:2
Contra spem spero – Без надії сподіваюсь. Це парафраз слів Ап. Павла про віру Авраама з Рим. 4:18. Біблійний текст каже: «Він (Авраам) проти надії увірував у надії» (перек. І. Огієнко); «qui contra spem in spem credidit» (Biblia Sacra Vulgata).
Contra spem spero став крилатим висловом після того, як Леся Українка дуже яскраво сформулювала й використала цю фразу в заголовку свого знаменитого вірша, опублікованого рівно 130 років тому в збірці «На крилах пісні». Головна ідея вірша – це незламність духу за найтяжчих обставин, це внутрішня сила, яка здатна не піддаватися апатії та розпачу, але готова боротися і співати навіть крізь сльози.
Contra spem spero – це пісня смиренного очікування дії Бога, Який обіцяв благословення, але чомусь затримує його. Аврааму вже 100, його дружині 90, а обіцяного сина немає. Коли ж він з'явився, Бог зажадав його Собі. Леся Українка з 12-річного віку боролася з невиліковною виснажливою хворобою – туберкульозом кісток, але залишила цей світ із незламною надією. Миролюбний український народ уже майже рік живе під безперервними ракетними обстрілами агресивного путінізму. Російські солдати руйнують не тільки електростанції, а й храми, стріляють не тільки в беззбройних волонтерів, а й в ікони. Але чи не для того Господь затримує обіцяне, щоб зміцнити віру і сформувати живу надію?
Зло завжди сильніше і підступніше за добро. Воно нападає і знищує все на своєму шляху, але завжди програє, тому що в добра є невидиме джерело сили. Це надія, яка жива навіть тоді, коли надії немає, бо вона, як якір, вкорінюється за завісою видимого світу.
Contra spem spero – це, на думку фахівців, оксиморон, а на думку авторів цього випуску – це життя, коли життя немає, це любов до тих, до кого жодної любові немає, це віра всупереч наявній абсурдності, це сміливість попри страх.

Дух незламності життя в умовах війни і твердої надії на справедливий мир наповнює статті другого випуску 32 тому Альманаху. У ньому читач знайде 17 статей, написаних християнами різних країн, життя яких було буквально перевернуте війною. Усі вони, пройшовши через біль і страх, говорять про сокровенне. Вони намагаються осмислити крізь біблійні лінзи промисел Божий у цих жахливих подіях.
Віталій Гура знаходить у книзі пророка Авакума прообразні картини російської війни з Україною; Віталій Станкевич вбачає в наративі страждань, описаному в Першому посланні Ап. Петра, богослов'я живої надії; тему надії продовжує стаття Федора Стрижачука, розкриваючи богослов'я надії, яскраво сформульоване Юргеном Мольтманом.
Незгасна надія залишається у християн навіть попри вимушену втечу з рідних теренів. Темі кризової еміграції присвячені дві статті нового числа. Це стаття Ярослава Тена, що виявляє проблеми і різні ставлення до сучасної еміграції, і стаття Олексія Волчкова, який аналізує історичний факт втечі єрусалимської громади в Пеллу під час Юдейської війни. Богословську картину доповнює стаття Дмитра Проніна, яка показує, як працювати з важким минулим, долаючи його в сьогоденні, і стаття Сергія Борушка, в якій розглядаються типові підходи до формулювання проблеми зла і пропонуються смиренні поради – як звільнитися від пригніченості у стражданні.
Цей номер містить великий розділ біблійної есеїстики. Пастор Олександр Нагірнякроздумує на сходах напівзруйнованого маріупольського молитовного будинку про правду і любов; Олександр Малов з'ясовує вплив російської військової агресії на екологічний простір Східної Європи; Костянтин Тетерятников шукає відповідь на питання – що означає бути християнином під час війни? Адреас Патц показує на прикладі відносин російських та українських євангельських християн радикалізацію та розшарування християнства останнього часу; московський публіцист Кирило Гласов мужньо піднімає проблему християнської свободи в російському тоталітарному суспільстві.
В Альманасі добре репрезентований історико-богословський блок статей, що висвітлюють тему війни і конфліктів із перспективи євангельського богослов'я. Це стаття Анатолія Бондаренка, яка порушує гострі питання: Чи можлива відмова від насильства в суспільстві гріха? Що може рекомендувати пастор членам своєї церкви, які вимушено стикаються з насильством? Дмитро Фімушкін на підставі праці Рейнгольда Нібуранамагається зрозуміти, чи закликає Біблія до пацифізму, чи виправдовує справедливе насильство, і доходить висновку, що однозначної відповіді немає, і кожен має ухвалювати рішення на підставі особистої герменевтики біблійного тексту. Аналогічний висновок робить Олег Борноволоков, який на численному матеріалі з історії руху християн віри євангельської доводить, що загальноцерковні рішення щодо воєнного питання є неприйнятними, і кожному вірянину доведеться вирішувати його відповідно до голосу совісті. Ліна Бородинська у статті «Мова, якою говорить церква» розповідає про важкий і тернистий шлях становлення богослужбової української мови в євангельській спільноті в умовах багаторічного агресивного нав'язування українцям русифікації.
Останній розділ Альманаху за традицією присвячений рецензіям. Цього разу Ярослав Тегза запропонував аналітичну рецензію на книжку «Чи потребуємо козла відпущення? Насильство та відкуплення у біблійних Писаннях» Раймунда Шваґера, що розвиває ідеї Рене Жерара про наслідувальне (міметичне) бажання, котре охоплює людей і веде до насильства всіх проти одного.

Для обкладинки цього числа Альманаху, яку виконав наш постійний дизайнер Олександр Павличенко, використано фотографію ікони зі звільненого села Любимівка на Херсонщині. Російські військові зробили тренувальний табір поруч із церквою і стріляли в ікону, як у мішень. На зворотному боці обкладинки тему надії понад усяку надію демонструє мурал англійського вуличного художника Banksy на Майдані Незалежності в Києві.

Закінчити ознайомлення з новим числом Богомислія хотілося б останньою строфою з вірша Лесі Українки «Contra spem spero!»

Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть думи сумні!

Санніков С.В.
Головний редактор Альманаху Богомисліє

Богомисліє 32:2
Бог серед руїн
Як мислити про Бога, коли лунають сурми Апокаліпсису і погляди християн прикуті до політичних і соціальних подій, що відбуваються у світі? Але ж тільки про Нього і треба мислити в такі часи і тільки через Нього можна правильно дивитися на те, що відбувається.
Редколегія Богомислення та автори журналу, незважаючи на війну, складне політичне та економічне становище, підготували 32 випуск Альманаху, в якому зроблена спроба дати богословське осмислення російського збройного вторгнення в Україну та духовних наслідків цієї війни для людей усього світу.
If you are not satisfied, we will give you the money back.
Good News for those who love thinking on God! The English version of Bogomyslie 32:1 God among the ruins has been issued. Now English speaking readers can order the English version of Bogomyslie 32:1 God among the ruins shipped from Ukraine.

The journal costs:
USA and Western Europe - $15 per item including shipping if the order is 10+ copies, one item - $20 including shipping, Ukraine - $5 plus shipping costs
You can also order a pdf file of the journal. The cost is $5

Ordering printed or digital copy here

From USA and Western Europe, you can give your payment through our partner Connect Int. here

Bogomyslie 32:1
Дайджест Альманаху 32:1 БОГ СЕРЕД РУЇН
Із великою втіхою пропоную вам дайджест нового, 32, випуску альманаху «Богомыслие».
Знаю, що багатьом сьогодні не до богомислення. І взагалі – чи можливе богомислення під час війни, коли руйнуються не лише плани, а й сім'ї, йдуть на фронт близькі друзі, гинуть знайомі?
Із кінця 2021 р. редколегія «Богомыслия» активно добирала матеріал для чергового числа журналу на тему «Вісники Слова». 32 число альманаху ми планували присвятити покликанню та служінню проповідника, але російське вторгнення в Україну все змінило, і почалася інтенсивна робота над новою темою – БОГ СЕРЕД РУЇН. Війна спонукала не лише до соціально-політичного чи психологічного, а й до богословського осмислення того, що відбувається. На цьому зосередився новий випуск альманаху.

У 32-му альманасі «Бог серед руїн» читачі знайдуть багато цікавого, глибокого та часто дискусійного матеріалу для роздумів. Починається випуск із двох статей, присвячених псалмам прокляття.

Олександр Гейченко у статті «Псалми прокляття: пастирське застосування в умовах війни проти України» аналізує псалми, в яких автори висловлюють ненависть до ворогів і бажають їм усіляких бід і смерті (Пс. 57; 68; 82; 93; 108; 136). Наявність у каноні цих текстів, на думку автора статті, може допомогти сучасним віруючим пережити травматичне відчуття війни.

В'ячеслав Герасимчук у статті «Час мовчання арф: роздуми про 136 псалом» пропонує чесну спробу прочитання одного з найважчих для християн – 136 псалма прокляття – з позиції сьогодення. Його короткий текст, як вважає автор, має дивовижну здатність «воскресати» у часи воєн, геноцидів, утисків та гонінь.

Володимир Лебедєв запрошує читача поринути у світ автора та первісних аудиторій книги пророка Ісаї, щоб зрозуміти значення випробувань віри серед непередбачуваних і трагічних подій, щоб збагнути, що Бог залишається незмінним у своїх обітницях навіть в умовах хаосу, трагедій та розрухи.

Сергій Санніков у статті «Невже Ти тут? Страждання і безсторонність Бога» пропонує замислитися над однією з найскладніших богословських проблем – чи може Бог повноцінно страждати, чи це суперечить Його абсолютній досконалості? Чи страждав Христос як істинний Бог, чи ж на хресті страждало тільки людське єство Ісуса? Чи є реальною присутність Христа в сучасних стражданнях українців від російської агресії, чи це лише гарна поетична метафора? Автор розкриває реальність присутності Христа в стражденному світі.

У статті Світлани Сузько «Біль і страждання. Подолання болю» зроблено спробу розглянути сутність і причини страждання; порушується питання подолання болю, особливо у випадках, коли Бог, здавалося б, нічого не робить, і немає відповіді. Авторка намагається показати, як жити далі після трагедії. Дає практичні поради душеопікунам та людям, що проходять через біль і страждання.

Ростислав Ткаченко у статті «Bellum justum або війна заради миру: християнська теорія справедливої війни від давнини до сьогодення» пропонує історико-богословський аналіз поняття «справедлива війна». Чи можлива така війна і за яких умов війну можна назвати справедливою? З погляду автора, ця концепція може бути корисним інструментом для адекватного ставлення християнина до збройних конфліктів.

У статті Джошуа Серля «Богословські роздуми про природу війни» досліджується миролюбний характер Бога і войовнича поведінка гріховного людства, обговорюється місце війни в контексті есхатології та запропоновано деякі ідеї того, як сучасні послідовники Христа можуть стати на захист миру, навіть якщо це їм дорого обійдеться.

Важливе місце у 32 випуску альманаху займає інтерв'ю, яке провів Федір Райчинець із відомим громадським діячем, євангельським богословом із Хорватії, доктором Мирославом Вольфом спеціально для альманаху «Богомыслие». Мирослав є автором понад 10 популярних книг, перекладених різними мовами. Вітчизняному читачеві відомі його книги «Зневага та прийняття», «За подобою Нашою». В інтерв'ю «Війна, ненависть, прощення» М. Вольф говорить про духовні наслідки війни в Україні та показує повоєнну перспективу, спираючись на особистий досвід війни у Хорватії.

Михайло Черенков у статті «Церква на війні. Заокеанський фронт» пропонує осмислення безпосереднього досвіду, спостережень і переживань про те, як війна в Україні впливає на життя та служіння слов'янських євангельських церков у США, та виділяє найбільш актуальні виклики воєнного часу. Він наголошує, що за всієї складності та гостроти ці виклики мобілізують церкву та відкривають нові можливості для її духовного оновлення.

У статті Михайла Нестеренка «Російські християни та війна в Україні: моделі поведінки у контексті біблійних образів» розглянуто низку біблійних образів для богословського осмислення реакції російських християн на вторгнення в Україну та запропоновано низку кроків щодо подолання системного надлому в українсько-російських церковних відносинах. Автор вважає, що причиною невиразної реакції російських християн на війну в Україні є страх, і наполягає: церкви в обох країнах після війни мають стати основою загальнонаціонального примирення.

Ліна Бородинська у статті «Одне тіло», зранене війною» наголошує на одній із важливих проблем, яку породила російсько-українська війна сьогодні, – розділення сім'ї. Читачеві запропоновано нариси про життя чотирьох родин, скалічених Другою світовою війною. Показано, які тяжкі наслідки будуть мати сучасні катаклізми для окремої родини та українського суспільства в цілому.

Стаття Мері Рейбер «Історія непомітних: думки про несення хреста» вказує, що на противагу історії, яку «пишуть переможці», християни відповідають за збереження історії непомітних «героїв другого плану». Авторка пропонує роздуми про двох людей, які несли хрест Христа: Симон Кіринеянин, який зробив це буквально, та Клейтон Крац, американський меноніт, волонтер, який 1920 р. приїхав в Україну із гуманітарною місією і загинув тут.

Іван Лещук пропонує глибоко особисту та проникливу рефлексію на трагічні події в Україні в уривках зі свого циклу «Записки воєнного часу», об'єднаних спільною темою «Сльози, що здіймаються вгору». У цих літературних замальовках він у жанрі теопоетики відкриває серце стражданням і намагається осмислити їх не високими богословськими категоріями, а живим голосом стражденних дітей та дорослих, втішити яких здатен лише Бог.

Тетяна Герасимчук підготувала есе про життя та служіння легендарного доктора Ніка, улюбленого викладача, який служив в Одеській богословській семінарії з моменту її заснування. 7 травня 2022 р. Миколі Олексійовичу Олександренкові виповнилося б 100 років від дня народження. В есе наведено уривки з його автобіографічної книги «Від благодаті до свободи», в якій доктор Нік згадує події Другої світової війни та своє навернення до Бога.

Приємного читання та роздумування про незбагненні Божі діла!

З любов'ю
Санніков С. В.,
головний редактор альманаху «Богомыслие»
Замовлення
Ви можете замовити будь-яке число Альманаху.
Вартість однієї копії 200 грн. (без доставки).
Електронна версія - еквівалент $5
Бажаєте замовити 32:2 (Contra spem spero)?
200 грн без вартості доставки. Електронна версія - еквівалент $5
Яке ще чісло Альманаху Ви замовляєте?
Імя та прізвище
E-mail
Phone
Країна
Примітка
Натискаючи на кнопку, ви даєте згоду на опрацювання персональних даних і погоджуєтеся з договором оферти та політикою конфіденційності Альманаху Богомисліє.
Електронні версії статей Альманаху поширюються безкоштовно і без реєстрації, тому ми смиренно просимо пожертвувати на Альманах Богомисліє.

Пожертви збирає наш партнер – Connect Int.
Пожертвувати можна будь-якою банківською карткою. Натисніть кнопку ПОЖЕРТВУВАТИ,
щоб пожертвувати через Connect.Int
From USA and Western Europe, you can give your payment through our partner Connect Int. HERE
Або скористайтеся платіжною системою PayPal
для пожертвування на Одеський офіс.
Редколегія Альманаху висловлює сердечну подяку тим, хто за нас молиться і підтримує матеріально.
Many thanks for your donation
Представляємо Альманах

Альманах "БОГОМИСЛІЄ" - це літературно-богословський журнал вітчизняної євангельської традиції, заснований Одеською богословською семінарією 1989 року. Він є найстарішим євангельським богословським журналом на пострадянському просторі. Місія альманаху - стати своєрідним містком від Академії до Церкви, щоби сприяти формуванню богословського підходу та біблійної позиції в духовному житті Божого народу.
Цільова аудиторія журналу -- читачі, які цікавляться глибшим, ціліснішим і гармонійнішим вивченням Священного Писання, загального та практичного богослов'я, історії християнства, справ Божих у Церкві, у суспільстві, у духовному житті християн.
ISSN 2523-4188 (Online)
ISSN 0135-5473 (Print)
Співробітники альманаху
  • Сергій Санніков
    Головний редактор
  • Лев Голодецкий
    Секретар Редколлегії
  • Олександр Гейченко
    Заступник Головного редактора
  • В'ячеслав Герасимчук
    Член Редколегії
  • Віталій Станкевич
    Член Редколегії
  • Федір Стрижачук
    Член Редколегії
  • Олександр Павліченко
    Дизайнер Альманаху
  • Володимир Солов'ов
    Перший дизайнер Альманаху. Пішов до Господа
ПАРТНЕРИ
Пишите свои вопросы и пожелания
Нажимая на кнопку, вы даете согласие на обработку персональных данных и соглашаетесь c политикой конфиденциальности