Альманах 30

Если Вам нравится наше служение – пожертвуйте сколько сможете
Читайте и скачивайте статьи 30 выпуска Альманаха совершенно бесплатно и без регистрации
Внеочередной, специальный выпуск Альманаха Богомыслие №30 посвящен различным аспектам переводов Священного Писания. Тема номера – «Вечное Евангелие в многоязычном мире». Это, с одной стороны, отсылка к тексту книги Откровения, в которой ангел должен был возвестить вечное Евангелие «живущим на земле и всякому племени и колену, и языку и народу» (Откр. 14:6). С другой стороны, эта тема отображает ситуацию, в которой мы находимся – это мир, в котором насчитывается более семи тысяч языков, и каждый народ должен услышать Радостную весть на своем языке, чтобы иметь возможность принять решение в отношении Иисуса Христа. Несомненно, в этом процессе едва ли не самая важная роль отводится переводчикам Священного Писания.
Предисловие редакции
За последнее десятилетие на отечественных читателей Священного Писания накатились несколько волн современных переводов. Сначала это были переводы на русский язык – «Радостная весть», перевод Российского библейского общества, перевод Международного библейского общества, Заокская Библия, а в последние десять лет появились несколько украинских переводов – перевод Рафаила Турконяка, перевод Валерия Громова, перевод Юрия Попченко, перевод под эгидой общества «Библика». Этот «бум переводов» естественным образом затронул широкий круг вопросов, связанных с переводом Писания: что лучше – множество переводов или «единый и непогрешимый», какой регистр речи более приемлем – возвышенно-религиозный или бытовой, в какой сфере (личной или литургической) лучше использовать те или иные переводы, насколько точно переводы отображают существующий древний текст.
Передмова редакції
За останнє десятиліття на вітчизняних читачів Священного Писання накотило декілька хвиль сучасних перекладів. Спочатку це були переклади російською – «Радісна Звістка», переклад Російського біблійного товариства, переклад Міжнародного біблійного товариства, Заокська Білія, а в останні десять років з'явилося декілька українських – переклад Рафаїла Турконяка, переклад Валерія Громова, переклад Юрія Попченка, переклад під егідою товариства «Бібліка». Цей «бум перекладів» природнім чином зачепив широке коло питань, які пов'язані з перекладами Писання: що краще – безліч перекладів чи «єдиний і непомильний», який регістр мови більш прийнятний – піднесено-релігійний чи побутовий, у якій сфері (особистій чи літургійній) краще використовувати ті чи інші переклади, наскільки вірно переклади відображають наявний древній текст.
Редколлегия альманаха «Богомыслие»
О языках и народах – Божий замысел в истории спасения народов. Вавилонская башня, Пятидесятница и Небесный Иерусалим
Статья показывает, что появление различных культур, народов и языков является частью Божьего замысла, хотя оно появилось в результате наказания. Автор представляет широкую перспективу домостроительства Божьего спасения начиная от Вавилонской башни, через жизнь Авраама и Израиля как народа, избранного длямиссии Бога среди народов. Особо подчеркивается роль Иисуса и посланничество Его учеников ко всем народам. В статье демонстрируется, как событие Пятидесятницы положило начало этой миссии, указывается на роль народов и их отличий в раскрытии уже наступающего Царства Божьего и как различные языки и культуры способствуют более полному пониманию Писания.
Пеннер Пётр Францевич, миссиолог, доктор богословия (Университет Южной Африки, 1995), хабилитированный доктор (Реформатский университет, Венгрия, 2012), сотрудник ЕААА.
Очерк теории перевода Библии
Представленный очерк знакомит читателя с теорией и методологией библейского перевода. Он пытается ответить на вопрос – на чем основывать переводческую теорию? Должна ли она быть в основе своей лингвистической, антропологической, культурологической или богословской? Должна ли она сочетать эти подходы и если должна, то каким образом? Автор показывает, что за последние полвека были предложены достаточно разные подходы к этой проблеме. Появились различные теоретические модели, описывающие библейский перевод и позволяющие создавать продуктивные методические рекомендации. Статья освещает разные теории по мере их появления и дает критический анализ каждой из них, показывая их сильные и слабые стороны.
Андрей Сергеевич Десницкий, библеист, переводчик, писатель. Доктор филологических наук (2010), профессор РАН (Москва, 2016).
Какой текст выбрать? Сравнение трех греческих источников Нового Завета
Существуют три основных конкурирующих греческих источника, которые можно использовать для перевода Нового Завета: Критический текст, Текст Большинства и Textus Receptus. В статье проводится сравнение этих вариантов греческого текста, указываются сильные и слабые стороны каждого источника.
Статья представляет собой краткий конспект исследования, выполненного под псевдонимом Berean Patriot. Полный текст см здесь
Греческий текст Нового Завета - основа для современных переводов
Данная статья посвящена вопросам работы с греческим текстом Нового Завета как основы для переводов Библии на современные языки. В наше время украино- и русскоязычным читателям доступны все больше и больше переводов Библии на современные украинский и русский языки. Это бесспорно является положительным фактором, т.к. в значительной степени облегчает понимание текста для современного читателя. Но что можно сказать о точности таких переводов в сравнении с теми, которые были выполнены ранее? Конечно, многое зависит от профессионализма переводчиков и редакторов каждого конкретного перевода, но также очень важен и текст оригинала, с которым работают эти ученые. Что изменилось в материалах и принципах изучения текста с 1876 года, когда полный текст Синодального перевода был впервые опубликован?
Дудкa Aлександр Иванович, Th. M., Новый Завет (Даллаская богословская семинария), преподаватель Киевской богословской семинарии, Новый Завет, зам. директора программы Библейские исследования , проповедник и ведущий группы по разбору Библии в церкви Преображение (Киев).
Речевые жанры в исследовании текстов Нового Завета
Статья написана в рамках герменевтических изысканий и является продолжением публикаций по тематике жанрового анализа. Вместо традиционного литературоведческого подхода заявленного еще Аристотелем предлагается обратить внимание на лингвистический подход, предложенный М.М. Бахтиным, который более подходит для жанрового анализа текстов Нового Завета. Дается определение ключевым понятиям: жанр, дискурс, речевой жанр, первичный речевой жанр и другим. Приведены примеры некоторых первичных речевых жанров на апокалиптических текстах Нового Завета. Предложено направление для дальнейшего развития в изучении указанной тематики.
Данное практическое исследование является первым применением речевых жанров к апокалиптическим текстам Нового Завета. Исследуемая область чрезвычайно интересна и полезна для дальнейшего изучения, дополнения и развития, поскольку предоставляет пытливому читателю Библии в рамках жанрового анализа новый инструментарий для поиска авторского значения текста.
Пыхтунов Лев Александрович, закончил Московскую богословскую семинарию по программе магистратуры, преподаватель Северо-Кавказского Библейского Института, проповедник, женат, трое детей (г. Прохладный, Россия).
Історія виникнення та методологічні засади нового перекладу Біблії на українську мову
У статті подана інформація про автора нового перекладу
Біблії на українську мову, причини виникнення, процес та методологію
перекладу. Розглянуто такі основні методологічні засади перекладу:
конфесійна незаангажованість, загальноприйнятий грецький текст як
основа перекладу, дослівність, точність, зрозумілість і читабельність.
На прикладах показано новизну й переваги цього перекладу порівняно
із попередніми.
Юрій Попченко, магістр української і класичної філології (Київський національний університет імені Тараса Шевченка), бакалавр сходознавства (Російський державний гуманітарний університет) (Київ, Україна).
Реформаторська роль автентичного перекладу Біблії для Церкви і суспільства останніх часів на прикладі нового українсько-російського перекладу Біблія або Вічне Євангеліє
Мета статті – донести, чому новий сучасний і перший в історії українсько-російський паралельний переклад Біблія або Вічне Євангеліє є реформаторським, – бо він є автентичним і високо-літературним. Головне для перекладача було знайти золоту середину у співвідношенні двох основних принципів перекладу: дослівного і змістовного. Результатом 27-річної праці став плід – високоякісне презентаційне видання цієї Біблії, яке побачило світ у вересні 2020 р. і вже отримало гарні відгуки.
Деякі положення, які можна назвати 12 тез від Громова, відкривають лише невелику частку тих конкретних змін у віршах, узятих як приклад, які були перекладені і трактувались неадекватно до Першоджерела, і що було виправлено. Цей двомовний переклад є позаконфесійний, що буде сприяти об'єднанню народу України навколо Господа через Слово Боже, і це стосується об'єднання Церкви.
Громов Валерiй Олександрович, реверенд, доктор теології, перекладач Святого Письма, зав. кафедри біблеїстики Інституту генези життя та Всесвіту (Київ, Україна).
Iнтерв'ю з Валеріем Громовим
  • На українській мові є доволі багато перекладів Біблії. Чому з'явилася необхідність робити ще один переклад?
  • У чому головна відмінність Вашого перекладу від вже існуючих?
  • Які методологічні принципи були закладені в основі Вашого перекладу? У чому переваги Вашого підходу до перекладу? Які Ви бачите недоліки?
  • Яким початковим грецьким текстом Ви користувалися для перекладу Нового Завіту? Чому саме цей варіант було обрано?
  • Як довго Ви працювали над перекладом Нового Завіту?
  • Зазвичай переклад Біблії – колективний проєкт. Чим на Ваш погляд авторське прочитання Нового Завіту краще корпоративного? Багато хто критикують авторські переклади через відсутність общинності і відповідно критичної дії Духа Святого. Чому Ви надали перевагу авторському варіанту роботи?
  • Чи пройшов Ваш переклад фазу апробації? Які принципові зміни (і скільки, в кількісних категоріях) були внесені у перший варіант тексту перекладу у відповідь на зауваження читачів? Наведіть декілька найбільш значущих прикладів.
  • Якою українською орфографією Ви керувалися у процесі перекладу? Чому саме цією?
  • Чи будете Ви продовжувати роботу над перекладом? Що не вдалося зробити і чому?
  • На якого читача Ви орієнтувалися в своєму перекладі? Десницький вказує на три головні моделі перекладу – літургічну, філологічну та місіонерську. На яку Ви орієнтувалися?
  • Які проблеми зазвичай виникають при перекладі Біблії і з якими проблемами Ви стикалися, коли переводили Біблію на українську мову.
Громов Валерiй Олександрович, реверенд, доктор теології, перекладач Святого Письма, зав. кафедри біблеїстики Інституту генези життя та Всесвіту (Київ, Україна).
Полний текст здесь
Порівняльний аналіз перекладів Біблії українською мовою:
який обрати?

В статті здійснено огляд існуючих перекладів Біблії українською мовою, проведено порівняльний аналіз на основі окремо взятих текстів Писання. Автор, зокрема, аналізує переклад Куліша, Огієнка, Хоменка, Гижі, Деркача, Філарета, сучасний переклад Турконяка, Юрія Попченко та Валерія Громова на предмет дослівності та літературного звучання.
Розглядаються деякі проблеми, які диктують необхідність створення нових перекладів Біблії в сучасну епоху. Їх поява може обумовлюватися рядом факторів (необхідність усунення виявлених в існуючих перекладах помилок, прагнення наблизити біблійний текст до сучасних мовних норм, нові відкриття і концепції в сфері біблеїстики тощо).
Геніш Олександр Віталійович, магістр релігієзнавства, редактор газети За віру Євангельську (Рiвне, Україна).
Переклади Святого Письма українською мовою:
"Коли б Господь сподобив підперти рідну мову Біблією
"
У статті розглянуто історичні аспекти перекладання Біблії українською мовою. Увагу зосереджено на перекладі Нового Заповіту Пилипа Морачевського (ХІХ ст.) та чотирьох повних перекладах Святого Письма: П. Куліша, І. Пулюя, І. Левицького (ХІХ ст.); І. Огієнка; І. Хоменка (ХХ ст.) та Р. Турконяка (ХХ–ХХІ ст.). Поява Біблії українською мовою була зумовлена процесами національно-культурного та духовного відродження українців у різні історичні періоди. Кожен із перекладів пройшов складний шлях до читача: перешкоди з боку держави, офіційної церкви, суспільні катаклізми, тривалість виконання. Автор акцентує на подвижницькій ролі перекладачів і тих, хто сприяв їхній праці, у появі Біблії українською мовою. Переклади ґрунтувалися на здобутках літературної мови і збагачували її новотворами. У перекладацькій діяльності взяли участь представники різних конфесій.
Бородинська Ліна, кандидат історичний наук, доцент, перекладач і літературний редактор, автор книг i багатьох статей з історії євангельського руху на Західній Україні (Рiвне, Україна). ORCID: https://orcid.org/0000-0003-4727-7720
Устихотворена Біблія Пантелiймона Куліша
Першим із українських авторів, які бралися за віршування біблійних творів, був Т. Шевченко, який у грудні 1845 р. створив цикл Давидові псалми із 10 віршів. Перші спроби П. Куліша перекладати біблійні тексти були ще 1859 р. Та минуло майже десять років, доки він зміг оприлюднити зразки своєї творчості у вигляді переспівів. Зокрема, 1868 р. у часописі Правда у Львові було надруковано переспіви двох поетичних уривків із Пʼятикнижжя Мойсея ( Мусієві пісні : Над Червоним морем та Передсмертна пісня ) та декілька псалмів.
Пропонуємо уривки з різних частин Устихотвореної Біблії у тій послідовності, в якій планував подавати П. Куліш. Щоб полегшити читачу сприйняття тексту, подаємо його за сучасним правописом, зберігаючи лексику та синтаксис автора.
Бородинська Ліна, кандидат історичний наук, доцент, перекладач і літературний редактор, автор книг i багатьох статей з історії євангельського руху на Західній Україні (Рiвне, Україна). ORCID: https://orcid.org/0000-0003-4727-7720
Иероним Стридонский: Прекраснейшие луга Писаний
Данная статья посвящена жизни и деятельности одного из наиболее знаменитых деятелей ранних веков христианства – Иерониму Стридонскому. Авторитет его признается, хотя и в разной степени, во всемх ристианском мире. Уже при жизни он был известен как богослов, экзегет и историк. Его участие в богословских спорах вокруг учения Оригена и Пелагия сыграло не последнюю роль в формировании христианской догматики. Но, более всего Иероним Стридонский признан Церковью как один первых переводчиков Библии. Именно ему принадлежит перевод Библии на латинский язык – Вульгата. Во многом наработки Иеронима в области перевода Писания, предложенные им принципы, не потеряли актуальность и в наше время.
В жизни Иероним часто подвергался критике за свой непростой характер. Некоторые аспекты его учения, в частности его проповедь аскетизма, как идеала жизни христианина не однозначно понимаются христианами. Но его любовь к Писанию и стремление сохранить христианское учение в чистоте и передать его дальше, достойны уважения.
Константин Харченко, бакалавр богословия (КЕХУ), магистр истории, христианский историк исследователь, автор многих статей в альманахе Богомыслие проповедник церкви ЕХБ (г. Краснодар, Россия).
Просто і доступно про переклад Біблі
Біблія, слово Боже, перш ніж ми змогли її отримати, пройшла дуже
довгий шлях через руки багатьох людей: самого автора книги, пе-
репищиків, перекладачів і друкарів. Ось вона в нас, ми її тримаємо
і читаємо. Але як так сталось, що ми можемо читати слово Боже
нашою рідною мовою? Історія перекладу Біблії заслуговує особливої
уваги і вивчення. В цій статті ми розглянемо особливості перекладу
слова Божого з біблійного, історичного та нормативного куту зору
і дамо відповідь на супутні питання.
Протягом 6 років здійснюється робота над першою Українською Навчальною Біблією. Інформація про УНБ у статті.
Роман Капран, бакалавр теологiї (США), Голова Об'єднання Українських Баптистських Церков у США
Статья здесь
Синодальный перевод Библии и современный русский перевод:
славянский евангельский контекс
т
Синодальный перевод Библии (СПБ) формировался в историческом контексте с превалирующим влиянием Церковнославянского перевода (прежде всего Елизаветинской Библии). со временем Синодальный перевод стал выполнять в евангельской среде те же богослужебные функции, что Елизаветинская Библия в православном уставе, став основным и на десятилетия единственным вариантом Священных текстов у протестантов.
Альтернативные русские переводы стали доступны протестантам в середине 90-х, однако и по сей день они не получили широкого распространения, а их использование во время богослужений с кафедры – почти исключительный
случай.
Ястржембский Сергей, доктор практической теологии, магистр богословия, религиовед, ректор Московского теологического института, пастор Церкви Христа воскресшего г. Москвы (Москва, Россия).
Ермохин Анатолий, магистр богословия, библеист, член Попечительского совета Санкт-Петербургского христианского университета, дьякон Асбестовской городской церкви Любовь Христа (г. Асбест, Россия).
Миссия Переводчики Библии Украины
Данная статья освещает деятельность миссии Переводчики Библии Украины (ПБУ). Название миссии указывает на главный фокус в ее деятельности – перевод Библии. Миссионерская организация Переводчики Библии Украины стремится выполнять функцию моста между церковью и народами, не имеющими Священного Писания на своем языке. Но наше миссионерское заявление заключается не только в том, чтобы создавать перевод. Наше страстное желание – чтобы этот перевод жил и работал, изменял изнутри отдельно взятых людей и трансформировал общество в целом.
Синий Валентин Сергеевич, кандидат философских наук (богословие), ректор Таврийского христианского института (г. Херсон, Украина).
Новый Завет – переработанное издание Думитру Корнилеску
В статье рассматривается Новый Завет – переработанное издание Думи-
тру Корнилеску , опубликованный Межконфессиональным библейским обществом Румынии 2019. весной 2015 года Румынское межконфессиональное библейское общество (SBIR) предприняло необходимые шаги для создания Комитета по пересмотру, а также по новому переводу Нового Завета на румынском языке, в состав которого вошли назначенных специалистов aдвентистской церковью, баптистской церковью, соответственно, пятидесят-
нической церковью.
Александр Кочетов, Орадия (Румыния)