Альманах 30

Предисловие редакции
За последнее десятилетие на отечественных читателей Священного Писания накатились несколько волн современных переводов. Сначала это были переводы на русский язык – «Радостная весть», перевод Российского библейского общества, перевод Международного библейского общества, Заокская Библия, а в последние десять лет появились несколько украинских переводов – перевод Рафаила Турконяка, перевод Валерия Громова, перевод Юрия Попченко, перевод под эгидой общества «Библика». Этот «бум переводов» естественным образом затронул широкий круг вопросов, связанных с переводом Писания: что лучше – множество переводов или «единый и непогрешимый», какой регистр речи более приемлем – возвышенно-религиозный или бытовой, в какой сфере (личной или литургической) лучше использовать те или иные переводы, насколько точно переводы отображают существующий древний текст.
Передмова редакції
За останнє десятиліття на вітчизняних читачів Священного Писання накотило декілька хвиль сучасних перекладів. Спочатку це були переклади російською – «Радісна Звістка», переклад Російського біблійного товариства, переклад Міжнародного біблійного товариства, Заокська Білія, а в останні десять років з'явилося декілька українських – переклад Рафаїла Турконяка, переклад Валерія Громова, переклад Юрія Попченка, переклад під егідою товариства «Бібліка». Цей «бум перекладів» природнім чином зачепив широке коло питань, які пов'язані з перекладами Писання: що краще – безліч перекладів чи «єдиний і непомильний», який регістр мови більш прийнятний – піднесено-релігійний чи побутовий, у якій сфері (особистій чи літургійній) краще використовувати ті чи інші переклади, наскільки вірно переклади відображають наявний древній текст.

О языках и народах – Божий замысел в истории спасения народов. Вавилонская башня, Пятидесятница и Небесный Иерусалим
Статья показывает, что появление различных культур, народов и языков является частью Божьего замысла, хотя оно появилось в результате наказания. Автор представляет широкую перспективу домостроительства Божьего спасения начиная от Вавилонской башни, через жизнь Авраама и Израиля как народа, избранного длямиссии Бога среди народов. Особо подчеркивается роль Иисуса и посланничество Его учеников ко всем народам. В статье демонстрируется, как событие Пятидесятницы положило начало этой миссии, указывается на роль народов и их отличий в раскрытии уже наступающего Царства Божьего и как различные языки и культуры способствуют более полному пониманию Писания.

Очерк теории перевода Библии
Представленный очерк знакомит читателя с теорией и методологией библейского перевода. Он пытается ответить на вопрос – на чем основывать переводческую теорию? Должна ли она быть в основе своей лингвистической, антропологической, культурологической или богословской? Должна ли она сочетать эти подходы и если должна, то каким образом? Автор показывает, что за последние полвека были предложены достаточно разные подходы к этой проблеме. Появились различные теоретические модели, описывающие библейский перевод и позволяющие создавать продуктивные методические рекомендации. Статья освещает разные теории по мере их появления и дает критический анализ каждой из них, показывая их сильные и слабые стороны.

Какой текст выбрать? Сравнение трех греческих источников Нового Завета
Существуют три основных конкурирующих греческих источника, которые можно использовать для перевода Нового Завета: Критический текст, Текст Большинства и Textus Receptus. В статье проводится сравнение этих вариантов греческого текста, указываются сильные и слабые стороны каждого источника.

Греческий текст Нового Завета - основа для современных переводов
Данная статья посвящена вопросам работы с греческим текстом Нового Завета как основы для переводов Библии на современные языки. В наше время украино- и русскоязычным читателям доступны все больше и больше переводов Библии на современные украинский и русский языки. Это бесспорно является положительным фактором, т.к. в значительной степени облегчает понимание текста для современного читателя. Но что можно сказать о точности таких переводов в сравнении с теми, которые были выполнены ранее? Конечно, многое зависит от профессионализма переводчиков и редакторов каждого конкретного перевода, но также очень важен и текст оригинала, с которым работают эти ученые. Что изменилось в материалах и принципах изучения текста с 1876 года, когда полный текст Синодального перевода был впервые опубликован?

Речевые жанры в исследовании текстов Нового Завета
Статья написана в рамках герменевтических изысканий и является продолжением публикаций по тематике жанрового анализа. Вместо традиционного литературоведческого подхода заявленного еще Аристотелем предлагается обратить внимание на лингвистический подход, предложенный М.М. Бахтиным, который более подходит для жанрового анализа текстов Нового Завета. Дается определение ключевым понятиям: жанр, дискурс, речевой жанр, первичный речевой жанр и другим. Приведены примеры некоторых первичных речевых жанров на апокалиптических текстах Нового Завета. Предложено направление для дальнейшего развития в изучении указанной тематики.
Данное практическое исследование является первым применением речевых жанров к апокалиптическим текстам Нового Завета. Исследуемая область чрезвычайно интересна и полезна для дальнейшего изучения, дополнения и развития, поскольку предоставляет пытливому читателю Библии в рамках жанрового анализа новый инструментарий для поиска авторского значения текста.

Історія виникнення та методологічні засади нового перекладу Біблії на українську мову
У статті подана інформація про автора нового перекладу
Біблії на українську мову, причини виникнення, процес та методологію
перекладу. Розглянуто такі основні методологічні засади перекладу:
конфесійна незаангажованість, загальноприйнятий грецький текст як
основа перекладу, дослівність, точність, зрозумілість і читабельність.
На прикладах показано новизну й переваги цього перекладу порівняно
із попередніми.

Реформаторська роль автентичного перекладу Біблії для Церкви і суспільства останніх часів на прикладі нового українсько-російського перекладу Біблія або Вічне Євангеліє
Мета статті – донести, чому новий сучасний і перший в історії українсько-російський паралельний переклад Біблія або Вічне Євангеліє є реформаторським, – бо він є автентичним і високо-літературним. Головне для перекладача було знайти золоту середину у співвідношенні двох основних принципів перекладу: дослівного і змістовного. Результатом 27-річної праці став плід – високоякісне презентаційне видання цієї Біблії, яке побачило світ у вересні 2020 р. і вже отримало гарні відгуки.
Деякі положення, які можна назвати 12 тез від Громова, відкривають лише невелику частку тих конкретних змін у віршах, узятих як приклад, які були перекладені і трактувались неадекватно до Першоджерела, і що було виправлено. Цей двомовний переклад є позаконфесійний, що буде сприяти об'єднанню народу України навколо Господа через Слово Боже, і це стосується об'єднання Церкви.

Порівняльний аналіз перекладів Біблії українською мовою:
який обрати?
В статті здійснено огляд існуючих перекладів Біблії українською мовою, проведено порівняльний аналіз на основі окремо взятих текстів Писання. Автор, зокрема, аналізує переклад Куліша, Огієнка, Хоменка, Гижі, Деркача, Філарета, сучасний переклад Турконяка, Юрія Попченко та Валерія Громова на предмет дослівності та літературного звучання.
Розглядаються деякі проблеми, які диктують необхідність створення нових перекладів Біблії в сучасну епоху. Їх поява може обумовлюватися рядом факторів (необхідність усунення виявлених в існуючих перекладах помилок, прагнення наблизити біблійний текст до сучасних мовних норм, нові відкриття і концепції в сфері біблеїстики тощо).

Переклади Святого Письма українською мовою:
"Коли б Господь сподобив підперти рідну мову Біблією"
У статті розглянуто історичні аспекти перекладання Біблії українською мовою. Увагу зосереджено на перекладі Нового Заповіту Пилипа Морачевського (ХІХ ст.) та чотирьох повних перекладах Святого Письма: П. Куліша, І. Пулюя, І. Левицького (ХІХ ст.); І. Огієнка; І. Хоменка (ХХ ст.) та Р. Турконяка (ХХ–ХХІ ст.). Поява Біблії українською мовою була зумовлена процесами національно-культурного та духовного відродження українців у різні історичні періоди. Кожен із перекладів пройшов складний шлях до читача: перешкоди з боку держави, офіційної церкви, суспільні катаклізми, тривалість виконання. Автор акцентує на подвижницькій ролі перекладачів і тих, хто сприяв їхній праці, у появі Біблії українською мовою. Переклади ґрунтувалися на здобутках літературної мови і збагачували її новотворами. У перекладацькій діяльності взяли участь представники різних конфесій.

Устихотворена Біблія Пантелiймона Куліша
Першим із українських авторів, які бралися за віршування біблійних творів, був Т. Шевченко, який у грудні 1845 р. створив цикл Давидові псалми із 10 віршів. Перші спроби П. Куліша перекладати біблійні тексти були ще 1859 р. Та минуло майже десять років, доки він зміг оприлюднити зразки своєї творчості у вигляді переспівів. Зокрема, 1868 р. у часописі Правда у Львові було надруковано переспіви двох поетичних уривків із Пʼятикнижжя Мойсея ( Мусієві пісні : Над Червоним морем та Передсмертна пісня ) та декілька псалмів.
Пропонуємо уривки з різних частин Устихотвореної Біблії у тій послідовності, в якій планував подавати П. Куліш. Щоб полегшити читачу сприйняття тексту, подаємо його за сучасним правописом, зберігаючи лексику та синтаксис автора.

Иероним Стридонский: Прекраснейшие луга Писаний
Данная статья посвящена жизни и деятельности одного из наиболее знаменитых деятелей ранних веков христианства – Иерониму Стридонскому. Авторитет его признается, хотя и в разной степени, во всемх ристианском мире. Уже при жизни он был известен как богослов, экзегет и историк. Его участие в богословских спорах вокруг учения Оригена и Пелагия сыграло не последнюю роль в формировании христианской догматики. Но, более всего Иероним Стридонский признан Церковью как один первых переводчиков Библии. Именно ему принадлежит перевод Библии на латинский язык – Вульгата. Во многом наработки Иеронима в области перевода Писания, предложенные им принципы, не потеряли актуальность и в наше время.
В жизни Иероним часто подвергался критике за свой непростой характер. Некоторые аспекты его учения, в частности его проповедь аскетизма, как идеала жизни христианина не однозначно понимаются христианами. Но его любовь к Писанию и стремление сохранить христианское учение в чистоте и передать его дальше, достойны уважения.

Просто і доступно про переклад Біблі
Біблія, слово Боже, перш ніж ми змогли її отримати, пройшла дуже
довгий шлях через руки багатьох людей: самого автора книги, пе-
репищиків, перекладачів і друкарів. Ось вона в нас, ми її тримаємо
і читаємо. Але як так сталось, що ми можемо читати слово Боже
нашою рідною мовою? Історія перекладу Біблії заслуговує особливої
уваги і вивчення. В цій статті ми розглянемо особливості перекладу
слова Божого з біблійного, історичного та нормативного куту зору
і дамо відповідь на супутні питання.
Протягом 6 років здійснюється робота над першою Українською Навчальною Біблією. Інформація про УНБ у статті.

Синодальный перевод Библии и современный русский перевод:
славянский евангельский контекст
Синодальный перевод Библии (СПБ) формировался в историческом контексте с превалирующим влиянием Церковнославянского перевода (прежде всего Елизаветинской Библии). со временем Синодальный перевод стал выполнять в евангельской среде те же богослужебные функции, что Елизаветинская Библия в православном уставе, став основным и на десятилетия единственным вариантом Священных текстов у протестантов.
Альтернативные русские переводы стали доступны протестантам в середине 90-х, однако и по сей день они не получили широкого распространения, а их использование во время богослужений с кафедры – почти исключительный
случай.

Миссия Переводчики Библии Украины
Данная статья освещает деятельность миссии Переводчики Библии Украины (ПБУ). Название миссии указывает на главный фокус в ее деятельности – перевод Библии. Миссионерская организация Переводчики Библии Украины стремится выполнять функцию моста между церковью и народами, не имеющими Священного Писания на своем языке. Но наше миссионерское заявление заключается не только в том, чтобы создавать перевод. Наше страстное желание – чтобы этот перевод жил и работал, изменял изнутри отдельно взятых людей и трансформировал общество в целом.

Новый Завет – переработанное издание Думитру Корнилеску
В статье рассматривается Новый Завет – переработанное издание Думи-
тру Корнилеску , опубликованный Межконфессиональным библейским обществом Румынии 2019. весной 2015 года Румынское межконфессиональное библейское общество (SBIR) предприняло необходимые шаги для создания Комитета по пересмотру, а также по новому переводу Нового Завета на румынском языке, в состав которого вошли назначенных специалистов aдвентистской церковью, баптистской церковью, соответственно, пятидесят-
нической церковью.